Види розладів харчової поведінки у людей похилого віку

Старіння приносить із собою безліч фізичних, соціальних та психологічних змін, які можуть несподівано вплинути на харчові звички та призвести до розвитку розладів харчової поведінки (РПП) у людей похилого віку. Всупереч поширеній думці, що РПП властиві лише підліткам та молодим дорослим, ці стани можуть виникати або зберігатися і в літньому віці, часто залишаючись непоміченими та недіагностованими.

У статті ми розглянемо різні види розладів харчової поведінки, які можуть зустрічатися у людей похилого віку, підкреслимо їх специфічні прояви та виклики, пов’язані з діагностикою та лікуванням у цій віковій групі.

Розуміння цих нюансів має вирішальне значення для своєчасної та адекватної допомоги людям похилого віку, які страждають від РПП, та покращення якості їх життя. Тому в наших ценрах Ренамед та «Пансіонат UA» дієтологи ведуть індивідуальні щоденники постояльців, психологи проводять активну роботу з людьми похилого віку, які мають такі порушення.

Основні види розладів харчової поведінки у людей похилого віку

У людей похилого віку зустрічаються різні розлади харчової поведінки, деякі з яких є продовженням розладів, що почалися в молодшому віці, а інші розвиваються вперше в літньому віці. Ось основні проблеми, які можуть спостерігатися у людей похилого віку.

Анорексія пізнього віку 

Анорексія пізнього віку або нервова анорексія з пізнім початком (Late-onset Anorexia Nervosa) вважається харчовим розладом у людей старше 40 років. Традиційно вважалося, що нервова анорексія в основному вражає підлітків та молодих людей до 30 років, але дослідження показують, що вона може виникати і після 50 років.

Розвиток нервової анорексії у пізньому віці може бути викликано цілим рядом факторів, які можуть взаємодіяти один з одним. Розглянемо найголовніші.

1. Депресія і тривога часто зустрічаються у людей похилого віку і можуть впливати на апетит і харчову поведінку.
2. Проблеми з вагою та формою тіла.
3. Стрес після втрати близьких.
4. Соціальна ізоляція та самотність.

Багато хронічних захворювань, поширених у літньому віці (наприклад, рак, захворювання легень, шлунково-кишкові розлади), можуть викликати втрату апетиту, нудоту та інші симптоми, що впливають на харчування. Прийом ліків також може призвести до розвитку харчових порушень. Люди похилого віку часто приймають кілька ліків (поліпрагмазія), деякі з яких можуть мати побічні ефекти, такі як зниження апетиту, зміна смаку або нудота.

Поганий стан зубів, погано підігнані зубні протези або труднощі з ковтанням (дисфагія) також можуть ускладнювати їжу. У наших геріатричних пансіонатах немає штатного стоматолога, але ми співпрацюємо з багатьма стоматологічними мечами країни та надаємо нашим постояльцям послуги з перевезення до лікарні або клініки для лікування. У деяких випадках ми запрошуємо стоматолога в наші будинки для людей похилого віку для надання екстреної допомоги.

Діагностика та лікування нервової анорексії в пізньому віці можуть бути ускладнені через супутні фізичні та психічні захворювання. Однак своєчасне виявлення та комплексний підхід до лікування, що включає медичну, психологічну та дієтологічну допомогу, вкрай важливі для покращення прогнозу та якості життя людей похилого віку з цим розладом.

Відмінні риси та критерії діагностики пізньої анорексії

У контексті пізньої анорексії, яка вперше діагностується після 25-30 років, виділяють низку відмінних рис та критеріїв діагностики, які відрізняються від класичної анорексії, що починається у підлітковому віці. Важливо, що дослідження у цій галузі тривають, і єдині, загальноприйняті критерії для пізньої анорексії поки що перебувають у стадії формування. Відмінні риси пізньої анорексії.

1. Основна відмінність полягає у віці початку розладу — після 25-30 років, а іноді й значно пізніше, аж до похилого віку.
2. Більше виражена втрата ваги, люди похилого віку різко худнуть.
3. Велика виразність супутніх психічних проблем. У пацієнтів з пізньою анорексією частіше спостерігаються коморбідні психічні розлади, такі як депресія та тривожні розлади.

Розвиток пізньої анорексії часто пов’язують із певними стресовими життєвими подіями, такими як втрата близької людини, розлучення, менопауза, зміни у соціальному статусі чи стан здоров’я. У пацієнтів похилого віку наявність супутніх соматичних захворювань може ускладнювати діагностику і маскувати симптоми розладу харчової поведінки.

Нервова булімія пізнього віку

Нервова булімія пізнього віку — це розлад харчової поведінки, що характеризується постійним переїданням. Збоку здається, що людина похилого віку весь час щось їсть і, незважаючи на це, виглядає голодною. На відміну від класичного початку булімії у підлітковому або ранньому дорослому віці, пізня булімія розвивається у людей старше 40 років.

Пізня нервова булімія має ті ж діагностичні критерії, що й булімія з раннім початком: епізоди переїдання та компенсаторна поведінка (викликання блювання, використання проносних, надмірні фізичні навантаження, голодування). Однак початок розладу відбувається у більш зрілому віці.

Симптоми можуть включати компульсивне переїдання, самоіндуковане блювання, зловживання проносними та сечогінними засобами, надмірні фізичні навантаження, страх набору ваги, скритність щодо харчової поведінки, коливання ваги, набряклість обличчя, проблеми із зубами. Можуть також бути почуття провини, сорому, низька самооцінка, депресія, тривожність, соціальна ізоляція.

Причини пізньої нервової булімії можуть бути багатофакторними та включати психологічні фактори (наприклад, низька самооцінка, депресія, тривожність, перфекціонізм), соціальні фактори (стрес, втрата близьких, зміна обстановки, тиск суспільства щодо зовнішності), а також, можливо, біологічні та генетичні фактори. Іноді розлад може бути пов’язаний із спробами впоратися з емоційними труднощами чи віковими змінами.

Діагностика ґрунтується на клінічній оцінці, що включає збирання анамнезу, оцінку харчової поведінки та психологічного стану пацієнта. Лікування пізньої нервової булімії зазвичай включає комбінацію психотерапії (наприклад, когнітивно-поведінкової терапії), медикаментозної терапії (наприклад, антидепресанти, зокрема СІОЗС) та дієтологічного консультування. Важливу роль відіграє підтримка сім’ї та близьких.

Нервова булімія, незалежно від віку початку, може призвести до серйозних фізичних ускладнень, включаючи електролітний дисбаланс, проблеми з серцем, пошкодження стравоходу та зубів, порушення менструального циклу, остеопороз та інші. Психологічні наслідки включають депресію, тривожні розлади, розлади особистості та підвищений ризик суїциду.

Важливо, що нервова булімія пізнього віку є серйозним станом, що потребує професійної допомоги. З появою симптомів необхідно звернутися до лікаря або фахівця з розладів харчової поведінки для діагностики та розробки плану лікування.

Специфіка компульсивного переїдання та компенсаторної поведінки у похилому віці

Специфіка компульсивного переїдання та компенсаторної поведінки у літньому віці має низку особливостей, які важливо враховувати при діагностиці та лікуванні розладів харчової поведінки у цій віковій групі.

Розлади харчової поведінки часто залишаються нерозпізнаними у людей похилого віку, оскільки симптоми можуть бути помилково прийняті за ознаки старіння або супутні захворювання. Клінічна картина може відрізнятись від такої у молодих людей. Наприклад, у людей похилого віку з нервовою анорексією втрата ваги може бути менш вираженою, а як компенсаторна поведінка частіше зустрічається обмеження харчування або надмірні фізичні навантаження, ніж викликання блювання або використання проносних.

Важливо враховувати, що розлади харчової поведінки можуть вперше виникнути у літньому віці (пізній початок) або бути рецидивом розладу, що почався у молодшому віці. Тригерами пізнього початку можуть бути втрата близької людини, соціальна ізоляція, вихід на пенсію, зміни здоров’я та образу тіла, пов’язані зі старінням.

У людей похилого віку з розладами харчової поведінки часто спостерігаються супутні фізичні захворювання (наприклад, остеопороз, серцево-судинні захворювання, діабет) та психічні розлади (наприклад, депресія, тривожні розлади). Під час загострення таких захворювань харчовий розлад може посилитись, що може утруднити лікування.

Яку допомогу надає будинок для людей похилого віку для літніх людей з РПП

Будинки для людей похилого віку «Пансіоант UA» у Києві надають комплексну допомогу людям похилого віку з розладами харчової поведінки, яка включає наступні аспекти.

1. Медичний персонал проводить оцінку стану здоров’я літньої людини, включаючи її харчові звички, вагу, історію хвороби та психічний стан, щоб визначити тип та ступінь тяжкості РПП.
2. Дієтологи розробляють персоналізовані плани харчування, які враховують потреби в поживних речовинах, переваги та будь-які медичні обмеження літньої людини.
3. Персонал будинку для літніх людей контролює процес прийому їжі, допомагає людям похилого віку, які зазнають труднощів із самостійним харчуванням, і стежити за достатнім споживанням їжі.
4. Психологи або психотерапевти можуть надавати індивідуальні або групові консультації для вирішення емоційних та психологічних проблем, пов’язаних з РПП, таких як депресія, тривога, низька самооцінка та проблеми з образом тіла.
5. У з залежності від типу та тяжкості РПП може бути призначене медикаментозне лікування для стимуляції апетиту, поліпшення травлення або лікування супутніх психічних розладів.
6. Фахівці можуть допомогти людям похилого віку з проблемами жування та ковтання, а також з відновленням самостійності у повсякденній діяльності, пов’язаній з харчуванням.

Наші будинки для людей похилого віку прагнуть створити спокійну і підтримуючу атмосферу під час прийому їжі, мінімізувати відволікаючі фактори та сприяти соціальній взаємодії. Персонал може надавати інформацію та підтримку сім’ям людей похилого віку з РПП, допомагаючи їм зрозуміти розлад та ефективно підтримувати своїх близьких.

Зв’язок із депресією, тривогою та іншими психологічними проблемами

Розлади харчової поведінки (РПП) можуть зустрічатися і у людей похилого віку, хоча часто залишаються непоміченими, оскільки вважаються проблемами молодих. Важливо розуміти, що емоційне благополуччя та харчова поведінка тісно пов’язані у будь-якому віці. Ось деякі види РПП, які можуть виявлятися у людей похилого віку.

1. Анорексія (нервова анорексія). Хоча класично починається у підлітковому віці, може рецидивувати чи вперше виникнути й у літньому віці. Характеризується сильним страхом набрати вагу, спотвореним сприйняттям власного тіла та обмеженням в їжі, що призводить до небезпечно низької ваги. У людей похилого віку це може виявлятися як раптова втрата ваги, відмова від їжі під різними приводами, надмірна стурбованість калорійністю їжі.
2. Булімія (нервова булімія). Також частіше зустрічається у молодих, але може зберігатися чи розвиватися пізніше. Характеризується повторюваними епізодами переїдання з подальшим використанням компенсаторної поведінки (викликання блювання, прийом проносних, надмірні фізичні вправи) для запобігання набору ваги. У літніх людей це може бути приховано, але можуть спостерігатися часті відвідування туалету після їжі, незрозумілі проблеми із зубами або електролітним балансом.
3. Компульсивне переїдання (приступоподібне переїдання). Характеризується епізодами, що повторюються, вживання великої кількості їжі за короткий проміжок часу з почуттям втрати контролю. Після епізоду часто виникають почуття провини, сорому чи відрази до себе. У літніх людей це може призводити до надмірної ваги, проблем зі здоров’ям, пов’язаних з ожирінням, та соціальної ізоляції через сорому.
4. Розлад виборчого харчування (ARFID). Може проявлятися в будь-якому віці і характеризується уникненням або обмеженням вживання певних продуктів через їх сенсорні характеристики, страх негативних наслідків або відсутність інтересу до їжі. У людей похилого віку це може бути пов’язано зі змінами смаку, труднощами з жуванням або ковтанням, а також з психологічними факторами.

Якщо ви помітили у себе або у своїх близьких похилого віку зміни в харчовій поведінці, які викликають занепокоєння, дуже важливо звернутися за допомогою до фахівців: лікаря-терапевта, геріатра, психолога або психіатра, що спеціалізується на розладах харчової поведінки. Раннє виявлення та лікування можуть значно покращити прогноз та якість життя.

Наші адреси у Києві

Будинок для людей похилого віку Пансіонат UA Київ спеціалізується на догляді, оздоровленні та реабілітації людей похилого віку та опікою за лежачими хворими. Також ми надаємо послуги медичного транспортування Україною та за кордоном, пишіть нам на електронну пошту або телефонуйте.

+38 (095) 669 70 90

+38 (098) 886 64 69

pansionuk@gmail.com

Пансіонат для людей похилого віку «Пансіонат UA»: м. Київ, вул. Сирецько-Садова, 65

Будинок для людей похилого віку «Пансіонат UA»: м. Київ, вул. Фрометівська, 2

Будинок престарілих «Пансіонат UA»: м. Київ, вул. Оксамитова 2Б, Софіївська Борщагівка, Парк Софіївка