Догляд за літніми людьми з деменцією та підтримка рідних
Що таке деменція у літніх людей і як доглядати за людиною з деменцією щодня, а також як знайти спільну мову з хворим і як підібрати пансіонат для літніх людей із деменцією
Деменція це стійке послаблення пам’яті й мислення, через яке з кожним місяцем важче справлятися зі звичними справами. Деменція з’являється від різних хвороб мозку, від хвороби Альцгеймера, після інсульту та від інших причин. Забути, куди поклав окуляри, буває в кожного, а при деменції забувається, навіщо окуляри потрібні.
Хвороба трапляється у багатьох літніх людей, і першими зміни помічають рідні. Вилікувати деменцію не можна, але спокійний догляд, зрозумілий порядок дня й повага до звичок на довгі роки роблять життя літньої людини тихішим і впевненішим.
Деменція у літніх людей
Перші симптоми деменції
Перші симптоми деменції у літньої людини схожі на неуважність і втому, і рідні помічають зміни не одразу. Літня людина переказує одну й ту саму історію, забуває нещодавню розмову й плутає дні тижня, а збоку здається, що винен вік.
Звичайна забудькуватість відрізняється від деменції тим, що забуте потім згадується саме або після підказки. При деменції забуте не повертається і підказка не нагадує, а провали в пам’яті з кожним місяцем ширші.
Зміни, з яких починається деменція.
- Недавні події забуваються, а давні пам’ятаються добре. Про молодість розповідь іде в подробицях, але хто дзвонив уранці й що було на обід, уже не згадати.
- Одні й ті самі запитання звучать по кілька разів за годину.
- Речі губляться й знаходяться в дивних місцях, ключі в холодильнику, окуляри серед посуду, а пропажу пояснюють тим, що речі взяли інші.
- Знайомі місця стають чужими. Дорога в магазин, пройдена багато років, раптом збиває з пантелику.
- Звичні справи збиваються, плутаються кроки улюбленого рецепта й оплата рахунків.
- Слова добираються насилу, і предмет називається описом, «те, чим пишуть» замість «ручка».
- Змінюється характер. Спокійна раніше людина стає тривожною або підозрілою й втрачає інтерес до улюблених занять.
Одна неуважність ще не деменція. Якщо зміни накопичуються кілька місяців і заважають жити як раніше, час показатися лікарю-неврологу. Лікар перевіряє пам’ять нескладними завданнями й шукає причину, а частину причин забудькуватості, брак вітаміну B12 або хворобу щитоподібної залози, лікують, і пам’ять після лікування повертається.
Як деменція змінює життя літньої людини
Деменція розвивається повільно, і зміни йдуть східець за східцем. Спочатку літня людина справляється з домом сама, а допомога потрібна з грошима, ліками й записом до лікаря. Потім важче одягнутися за погодою, приготувати їжу й не пропустити обід, а пізніше потрібна допомога з умиванням і прогулянками.
Змінюються й почуття. У шумі й у незнайомому місці хворому тривожно, до вечора занепокоєння росте, а нова обстановка збиває з пантелику. Вчинки при деменції не впертість і не небажання слухати. Людина не завжди розуміє, чому злиться або боїться, і докори рідних тільки посилюють тривогу. Спокійний тон, знайомі речі та звичний порядок дають літній людині відчуття опори, і тривоги стає менше.
Раптові зміни в поведінці при деменції
Деменція розвивається місяцями й роками, і різке погіршення за пару днів говорить про іншу причину. Хворий раптом перестає впізнавати дім, плутає день із ніччю, стає сонним або, навпаки, збудженим. Різкі зміни викликають інфекція сечового міхура або легень, нестача води, закреп, біль і нові ліки.
Раптове погіршення лікують, і після лікування причини поведінка повертається до колишньої. Тому при різкій зміні хворого показують лікарю того самого дня, а дози ліків без лікаря не міняють.
Щоденний догляд за людиною з деменцією
Індивідуальний догляд за людиною з деменцією
В індивідуальному догляді за літньою людиною з деменцією догляд підлаштовують під людину, а не людину під догляд. Один сам одягається й гуляє, але плутається в таблетках. Іншому потрібна допомога за столом, третьому спокійніше на прогулянці з супроводжуючим. Рідні підключаються там, де літня людина не справляється, а в іншому дають робити самому.
Дім звільняють від небезпек, але без заборон. З проходів прибирають слизькі килимки та дроти, в коридорі й у ванній на ніч залишають неяскраве світло, а ліки, побутову хімію й ножі прибирають у закриту шафу. Газову плиту перекривають, якщо хворий забуває вимикати вогонь, а в кишеню куртки кладуть записку з адресою й телефоном рідних на випадок, якщо хворий заблукає.
Підлаштувати дім і день під хворого вміє персонал, який доглядає за людьми з деменцією щодня. При догляді за літніми людьми з деменцією в пансіонаті в Києві персонал знає звички кожного, у домі спокійна обстановка, а прогулянки проходять доглянутою територією під наглядом. Знайомі обличчя й тиша навколо знижують тривогу, і літня людина впевненіше почувається серед людей, які розуміють хворобу. Знайомі речі заспокоюють у будь-якому домі, тому в кімнаті ставлять сімейні фотографії та улюблене крісло.
Розпорядок дня при деменції
Розпорядок дня літньої людини з деменцією будується на повторенні. Підйом, сніданок, прогулянка, обід, відпочинок і сон в один і той самий час підказують, що буде потім, і тривоги стає менше. Розпорядок не жорсткий, і якщо хворий втомився або хвилюється, прогулянку переносять, а заняття відкладають.
Зрозуміти, як допомогти літній людині з деменцією бути самостійною, нескладно. Рідні не беруть на себе те, з чим літня людина справляється сама. Якщо літня людина сама зачісується й застібає ґудзики, одяг розкладають по порядку, а рідні підключаються тільки на важкому кроці. Свої справи, нехай і повільні, дають відчуття, що життя як і раніше у своїх руках.
Чим зайняти літню людину з деменцією, підказують колишні захоплення. Колишній садівник охоче поливає квіти, а той, хто все життя пік пироги, із задоволенням місить тісто.
Заняття, які підходять при деменції.
- Улюблена музика. Пісні молодості пам’ятаються довго, і знайома мелодія піднімає настрій.
- Сімейні фотографії. Про минуле хворий розповідає охочіше, ніж про вчорашній день.
- Посильні домашні турботи, скласти рушники, полити квіти, перебрати ґудзики за кольором.
- Прогулянки при денному світлі. Рух і сонце вдень покращують сон уночі.
- Малювання, ліплення й настільні ігри, в яких не можна програти.
Заняття не іспит. Якщо не виходить, завдання спрощують або виконують разом і не виправляють помилки, тому що зауваження викликають образу й відмову від заняття.
Умивання, одягання та їжа при деменції
Щоб зрозуміти, як допомогти літній людині з деменцією вмитися й одягнутися, умивання й одягання розбивають на маленькі кроки. Кожен крок називають короткою фразою й показують жестом, одяг кладуть у тому порядку, в якому літня людина одягається, а у ванній заздалегідь готують теплу воду та рушник. Допомога в умиванні бентежить, тому двері зачиняють, а рідні беруть участь тільки там, де хворий не справляється.
Відмову вмиватися викликають страх упасти, холод або нерозуміння, навіщо потрібна вода. Умивання переносять на годину пізніше або пропонують інакше, вологим рушником замість душу.
За столом хворий забуває, чи поїв, і не помічає спраги. Їжу подають на однотонній тарілці яскравого кольору, тому що на білій тарілці біла каша губиться, а зі столу прибирають зайві предмети й не поспішають. Відчуття спраги в літніх людей слабке, і воду пропонують по кілька ковтків протягом дня. Якщо літня людина худне або поперхується за їжею, потрібен лікар, труднощі з ковтанням при деменції лікують і підбирають відповідну їжу.
Спілкування з літньою людиною з деменцією
Як розмовляти з хворим на деменцію
Інтонацію хворий розуміє довше, ніж слова. Говорять коротко й спокійно, ставлять по одному запитанню, називають на ім’я й дивляться в очі. Замість запитання «Що вдягнете?» показують дві кофти на вибір.
Пам’ять не перевіряють запитаннями «Пам’ятаєш, хто я?» і не сперечаються, якщо минуле плутається з теперішнім. За розповіддю про давні роки стоять почуття, туга за домом або за рідними, і розмову переводять на почуття, а не на помилки в датах. З літньою людиною не говорять як з дитиною і не обговорюють у третій особі в присутності літньої людини.
Як відповідати літній людині з деменцією на одні й ті самі запитання, зрозуміло, якщо пам’ятати, що для хворого кожне запитання поставлене вперше. Відповідь повторюють тим самим спокійним тоном, без «я ж казала». Відповідь на запитання про час або про приїзд рідних пишуть великими літерами на аркуші й вішають на видне місце. Повторне запитання народжується з тривоги, і тривога йде, якщо взяти за руку або покликати разом зайнятися чимось знайомим.
Тривога і відмова від допомоги при деменції
У тривоги й роздратування при деменції є своя причина, але словами хворий пояснить причину не завжди.
Причини тривоги при деменції.
- Біль. Про хворий зуб або суглоб літня людина мовчить, а непокоїться й злиться.
- Голод, спрага й закреп.
- Втома й шум. Телевізор, гості та гучні розмови втомлюють швидше, ніж раніше.
- Холод або спека в кімнаті й тісний одяг.
- Незнайомі люди й незнайоме місце, в якому незрозуміло, де перебуваєш.
Як заспокоїти літню людину з деменцією, підказує причина тривоги. Голод минає після їжі, а від шуму хворого відводять у тиху кімнату, вмикають знайому музику й дають час. Роздратовану розмову не продовжують через силу, а повертаються до розмови пізніше.
Рідні дивуються, чому літня людина з деменцією відмовляється від допомоги. Літня людина соромиться, боїться впасти, не розуміє, навіщо потрібна допомога, або відчуває, що втрачає право вирішувати за себе. Допомогу відкладають на пів години, пропонують вибір між «спочатку вмитися» і «спочатку поснідати» або просять зробити разом. Силою допомогу не нав’язують, крім випадків прямої загрози здоров’ю, а при крику й гніві говорять тихо й відходять на крок, і гнів минає за кілька хвилин.
Сон при деменції
Літня людина з деменцією погано спить уночі з кількох причин. Внутрішній годинник збивається, вдень хворий куняє, а до вечора занепокоєння посилюється. Вечірню тривогу при деменції називають синдромом заходу сонця, з присмерками хворий стає розгубленим і збирається йти додому, хоча перебуває вдома.
Нічний сон налагоджують удень. Прогулянка при денному світлі, посильні справи й короткий відпочинок після обіду замість довгого денного сну до ночі дають природну втому. Чай і каву п’ють до обіду, ввечері приглушують світло й вимикають гучний телевізор, а в коридорі залишають нічник, щоб уночі не злякатися темряви. Якщо безсоння не минає, лікування підбирає лікар. Снодійні й заспокійливі без лікаря не дають, від снодійних розгубленість посилюється і вночі росте небезпека падіння.
Пансіонат для літніх людей із деменцією
Як вибрати пансіонат для літньої людини з деменцією
З кожним роком догляд забирає більше часу, і хворому потрібен нагляд удень і вночі. Багато сімей обирають пансіонат, де нагляд, спокійне життя й заняття налагоджені щодня, а рідні приїжджають у гості й проводять час разом без втоми.
Питання, які ставлять при виборі пансіонату.
- Чи приймає пансіонат людей із деменцією і чи є в персоналу досвід. Досвід видно за спокійними відповідями на питання про тривогу й нічне занепокоєння.
- Як влаштована територія і чи є огороджене місце для прогулянок.
- Чим зайняті люди вдень, чи є музика, прогулянки й рукоділля.
- Яка їжа і хто підказує за столом.
- О котрій годині приїжджають рідні та як персонал розповідає сім’ї про новини.
У пансіонаті для літніх людей із деменцією в Києві життя йде в домашньому затишку, з увагою персоналу до кожного та прогулянками доглянутою територією. Перед переїздом рідні розповідають персоналу про звички, улюблену їжу й про те, що заспокоює літню людину, і догляд будують навколо звичок. Пансіонат не лікарня, і лікування, як і раніше, призначає лікар.
Перші тижні в пансіонаті при деменції
Нове місце й нові обличчя спочатку тривожать, і звикання в кожного своє, в одного кілька днів, в іншого кілька тижнів. Знайомі речі з дому, сімейні фотографії, улюблений плед і своя філіжанка роблять кімнату своєю. Відвідування рідних, дзвінки та спільний перегляд фотографій нагадують про сім’ю.
Якщо літня людина не впізнає рідних, візити все одно потрібні. Знайомий голос, дотик і посмішка заспокоюють і без впізнавання, і після зустрічі з рідними на душі спокійніше.
Підтримка рідних літньої людини з деменцією
Рідні втомлюються, тривожаться й картають себе за роздратування або за рішення про пансіонат. Рішення про пансіонат не відмова від рідної людини, а турбота про спокійне життя й нагляд. Рідні, як і раніше, поруч, приїжджають, дізнаються новини в персоналу, гуляють разом територією, а в сім’ї з’являється час на відпочинок і спокійне спілкування без постійної напруги.
Чим раніше рідні помічають перші зміни й показують літню людину лікарю, тим довше звичні справи вдаються самому. Терпіння, спокійний тон і повага до звичок роблять життя з деменцією тихішим, а рідних упевненішими в кожному дні.