Гострий пієлонефрит: симптоми та лікування, догляд за літніми з хворобами нирок у «Пансіонат UA»

Гострий пієлонефрит — запальне захворювання нирок, що викликається бактеріями, що вражає переважно ниркову балію, ниркові філіжанки та інтерстиціальну тканину ниркової паренхіми. Міжнародна класифікація хвороб виключила термін «гострий пієлонефрит» та замінила його на «гострий інтерстиціальний нефрит». Але від зміни терміів нашим постояльцям, які страждають на хвороби, від цього не легше. Ми розповімо як усунути гострий біль, чому виникає пієлонефрит і яку реабілітацію проводять у «Пансіонаті UA».

Пієлонефрит та гломерулонефрит: у чому різниця

Пієлонефрит слід диференціювати від гломерулонефриту. Обидві форми нефриту характеризуються запаленням ниркової паренхіми, але пієлонефрит вражає інтерстиціальну тканину, а гломерулонефрит вражає ниркові клубочки. Тому пієлонефрит називають «інтерстиціальним нефритом», від слова «інтерстиціальний» — інтерстиціальна тканина, а гломерулонефрит можна назвати «гломерулонефритом», від слова «клубочок».

Симптоми гострого пієлонефриту

Гострий пієлонефрит зазвичай характеризується високою температурою та болем у запаленій ділянці нирки. Якщо нирка у своєму положенні, біль заважає проекції реберно-хребетного кута. При випаданні нирки біль виникає з обох боків живота. Пієлонефрит може уражати одну або обидві нирки, тому біль може виникати з одного або з обох боків.

Області болю при гострому пієлонефриті

Інтенсивність болю може змінюватись від помірного до сильного. Як правило, біль постійний і не залежить від положення або руху тіла. Інакше кажучи, неможливо знайти таке становище у ліжку, у якому біль зменшиться чи повністю зникне. Правильно також і те, що рухи тіла у формі згинання, розгинання чи обертання не посилюють біль.

У деяких випадках біль має епізодичний характер. Це класичний симптом пієлонефриту, який виникає, коли камені блокують сечовивідні шляхи. Якщо при типовій нирковій коліці біль між епізодами повністю зникає, при супутньому пієлонефриті больовий синдром між епізодами зберігається.

Розвиток гострого пієлонефриту може супроводжуватись змінами сечі, але це не є обов’язковою умовою. Ви можете помітити помутніння та неприємний запах. Крім того, запалені канали можуть викликати прискорене сечовипускання. Як правило, симптоми хворобливого сечовипускання розвиваються тільки тоді, коли гострий пієлонефрит ускладнює запалення сечового міхура.

Чому болять нирки — розвиток пієлонефриту

Бактерії потрапляють у нирки через кров чи сечу. Бактеріальні інфекції, що передаються через кров, відомі як “кров’яний” шлях передачі. Іноді лікарі говорять про перебіг гострого пієлонефриту. Наприклад, невилікований бронхіт може ускладнитися розвитком пієлонефриту, оскільки бактерії у великій кількості потрапляють у кров. Необхідно розуміти, що нирки фільтрують кров по всьому організму, тому пієлонефрит може ускладнити будь-який невиліковний абсцес, навіть розташований на нозі чи руці.

Альтернативою кровоносного шляху передачі бактерій є сечовий шлях. У науковій літературі цей шлях передачі збудників отримав назву «уриногенний», похідну від слова «urine» — сеча. Раніше цей шлях зараження називали «висхідним», оскільки інфекція фактично «піднімається» вгору із сечового міхура. Ось чому важливо лікувати запалення сечового міхура у вигляді циститу негайно, а не чекати, доки бактерії пошириться на нирки.

Через широку поширеність міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей особливо поширений сечовий шлях передачі. Так називається зворотний струм сечі із сечового міхура у нирки. Хоча рефлюкс часто зустрічається в дитинстві, багато дорослих страждають від такого стану. Рефлюкс, зворотне закидання сечі, особливо часто зустрічається при наповненому сечовому міхурі. Тому дуже важливо своєчасно ходити до туалету.

Літні люди, які обмежені рухливістю і змушені носити памперс знаходяться в зоні ризику. Щоб максимально убезпечити наших постояльців від проблем із нирками нянечки вчасно пропадуть заміну памперсів, і стежать за гігієною, а миють пацієнтів.

Класифікація та стадії гострого пієлонефриту

Традиційно гострий пієлонефрит поділяють на серозну та гнійну форми, хоча гнійний пієлонефрит фактично є ускладненням гострого пієлонефриту. Гнійний пієлонефрит протікає у кількох формах:

• наслідки гострого пієлонефриту;
• абсцес нирки;
• нирковий карбункул;
• некротичний папіліт;
• емфізематозний пієлонефрит.

Якщо абсцеси численні та дрібні, це називається вторинним пієлонефритом. Якщо абсцес великий і одиночний, ми маємо справу з абсцесом нирки.

Абсцес нирки

Абсцес нирки слід відрізняти від карбункулу нирки. Карбункули — це ділянки ниркової паренхіми, які гинуть внаслідок мікробної емболії, яка блокує великі ниркові судини. Рано чи пізно тканина, що загинула в результаті емболії, нагноюється та розплавляється, внаслідок чого карбункул утворює абсцес.

Специфічною формою гострого пієлонефриту є некротизуючий папіліт – грізне та смертельне захворювання. На щастя, це захворювання настільки рідкісне, що навіть урологи з багаторічним досвідом можуть згадати лише кілька випадків цього гострого пієлонефриту. Некротичний папіліт викликає некроз, тобто некроз та загибель ниркового сосочка. Це супроводжується нирковою недостатністю та наявністю крові в сечі.

Пієлонефрит також можна розділити на первинну та вторинну форми. Первинний гострий пієлонефрит виникає при інтактних нирках, тобто без аномалій розвитку, каміння та явної скрути відтоку сечі. Вторинний гострий пієлонефрит виникає на тлі захворювання, що перешкоджає сечовипусканню. Кордон між вторинними загостреннями гострого пієлонефриту та первинними загостреннями хронічного пієлонефриту дуже тонка, тому при будь-яких сомптомах, що вказують на продовження з нирками, наші постояльці звертаються до фахівця.

Ускладнення гострого пієлонефриту

До місцевих ускладнень гострого пієлонефриту відносяться абсцес нирки, емфізематозний пієлонефрит та тромбоз ниркових судин, що проявляється карбункулами нирок або некротизуючим папілітом.

Емфізематозний пієлонефрит — дуже рідкісне захворювання, що відрізняється від інших гнійних ускладнень пієлонефриту наявністю бульбашок повітря. Скупчення повітря можуть бути присутніми в паренхімі нирки, у просвітній системі нирки або навіть у нирковій тканині. На щастя, емфізематозний пієлонефрит зустрічається значно рідше за інші гнійні ускладнення нирок.

Серед системних ускладнень слід звернути увагу на гостру ниркову недостатність та синдром системної запальної реакції (сепсис). Саме тому деяким пацієнтам потрібна госпіталізація до урологічного стаціонару. В умовах стаціонару проводяться регулярні огляди та ультразвуковий контроль для своєчасного виявлення ускладнень гострого пієлонефриту.

Деякі ускладнення пієлонефриту більше відносяться до хронічної форми цього захворювання, але оскільки гострий пієлонефрит може перейти в хронічну форму, не можна не згадати про таке важливе ускладнення, як сечокам’яна хвороба. У ряді випадків запалення ниркової паренхіми викликають уреазопродукуючі мікроорганізми.

Уреаза — це фермент, який дозволяє бактеріям розщеплювати сечовину у сечі. Після спрацьовування ферменту сечовина розпадається на вуглекислий газ та аміак. Саме ці два компоненти запускають складний біохімічний каскад, що призводить до утворення інфекційних каменів: струвіту та гідроксіапатиту. На щастя, найбільш поширений збудник пієлонефриту, Escherichia coli, не продукує уреазу, на відміну від інших, рідкісних збудників пієлонефриту, Proteus, Klebsiella та Pseudomonas aeruginosa.

Спостереження за пацієнтами з нирковими захворюваннями у «Пансіонаті UA»

Небезпечним ускладненням гострого пієлонефриту є хронічна форма захворювання. Ось чому клінічне спостереження після успішного лікування гострого пієлонефриту дуже важливе. Термін «аптечне чергування» трохи лякає через свою бюрократичну складову, але по суті він означає, що контроль за допомогою аналізів сечі необхідний протягом як мінімум трьох місяців після початку гострого пієлонефриту.

Діагностика гострого пієлонефриту

Для швидкої діагностики ниркових хвороб, зокрема пієлонефриту, необхідно здати первинні аналізи:

• загальний аналіз сечі;
• посів сечі на флору для визначення чутливості до антибіотиків;
• клінічні аналізи крові;
• аналіз крові на креатинін;
• УЗД нирок та сечового міхура.

Загальний аналіз сечі

Типовими симптомами пієлонефриту є підвищений рівень лейкоцитів та виявлення бактерій. Можуть бути інші зміни, не специфічні для захворювання, включаючи підвищений рівень білка або позитивний тест на нітрити. Виявлення великої кількості еритроцитів потребує диференціальної діагностики з сечокам’яною хворобою та гломерулонефритом.

Флора посіву сечі та чутливість до антибіотиків

Має сенс зробити цей тест перед призначенням антибіотиків. Посів сечі може допомогти виявити збудника пієлонефриту та визначити найбільш ефективний протимікробний препарат.

Клінічні аналізи крові

Неспецифічною ознакою пієлонефриту є підвищення рівня лейкоцитів та зсув формули лейкоцитів вліво. Зазвичай пацієнтам із гострим пієлонефритом клінічні аналізи крові повторюють двічі-тричі під час лікування. Цей аналіз дозволяє оцінити ефективність антимікробного лікування та своєчасно сигналізувати про розвиток гнійних ускладнень у запаленій нирці.

Аналіз крові на креатинін

Цей аналіз є обов’язковим для всіх хворих на пієлонефрит, головним чином тому, що в ряді випадків гострий пієлонефрит може ускладнитися розвитком гострої ниркової недостатності. Крім того, аналіз крові на креатинін необхідний для ухвалення рішення про використання контрастних речовин під час проведення рентгенографії нирок.

УЗД нирок та сечового міхура

Ультрасонографія дозволяє виключити обструктивний пієлонефрит, пов’язаний із порушенням відтоку сечі із нирок. Крім того, УЗД нирок необхідно для швидкого виявлення жиру, абсцесів та карбункулів у нирковій паренхімі. Всі перераховані вище терміни використовуються для опису ускладнень гострого пієлонефриту.

Найважливішою перевагою ультразвукового дослідження є можливість його повторення з часом, не завдаючи організму жодної шкоди і навіть дискомфорту. Важливо пам’ятати, що нормальні результати УЗД не виключають гострого пієлонефриту.

Рентгенівське логічне дослідження нирок: Внутрішньовенна урографія або комп’ютерна томографія нирок з внутрішньовенним введенням контрастної речовини.

Рентгенівське логічне дослідження нирок — найбільш точний і надійний метод діагностики. Звичайна рентгенографія у вигляді внутрішньовенної урографії вимагає обов’язкового внутрішньовенного введення йодовмісних контрастних речовин. Це не завжди можливо через супутні причини: алергія на йод, прийом гормонів щитовидної залози та підвищений рівень креатиніну в крові. Фактично внутрішньовенна урографія в даний час необхідна лише для визначення ступеня нефроптозу при пролапс нирки.

Більше широко використовується КТ нирок (комп’ютерна томографія). КТ відноситься до рентгенологічного методу дослідження, але її інформативність значно вища, ніж у звичайного рентгену. Питання про введення йодовмісних внутрішньовенних контрастних засобів вирішувалося індивідуально для кожного пацієнта лікарем-урологом.

Лікування гострого пієлонефриту

Вагітні жінки, діти, люди похилого віку, пацієнти з ослабленим імунітетом, погано контрольований діабет, реципієнти трансплантатів нирок і, звичайно ж, люди з обструкцією сечовивідних шляхів часто потребують госпіталізації. Госпіталізація рекомендована також хворим на гострий пієлонефрит, у яких є єдина існуюча або функціонуюча нирка. Здорові, молоді, невагітні жінки з неускладненим пієлонефритом можуть лікуватися амбулаторно.

Зазвичай гострий пієлонефрит потребує лише медикаментозного лікування. Показання до хірургічного лікування зустрічаються дуже рідко. З цієї причини наші постояльці, яким призначено медикаментозне лікування, отримують його прямо в будинку для літніх людей. Це дає нашим пенсіонерам кілька переваг:

• неможливо пропустити час прийому ліків;
• спеціалізована дієта;
• миттєве звернення до лікаря, якщо спостерігаються ускладнення та ін.

Основу лікування гострого пієлонефриту становлять антибіотики та нестероїдні протизапальні препарати. НПЗЗ можуть полегшити біль, зменшити симптоми отруєння та допомогти впоратися з високою температурою. Антимікробне лікування гострого пієлонефриту потребує окремого аналізу.

Зазвичай на лікування гострого пієлонефриту можна використовувати комбінацію двох антибіотиків. Зазвичай цефалоспорини застосовують у поєднанні з фторхінолонами або аміноглікозидами. Аміноглікозиди у формі амікацину мають значну нефротоксичну дію і тому їх слід використовувати для емпіричного лікування тільки у важких випадках. Якщо у посівах сечі виявляються мікроорганізми, стійкі до більшості антибіотиків, можуть бути призначені альтернативні препарати у вигляді карбапенемів (бета-лактамних антибіотиків). Як правило, вибір антибіотика визначає лікар.

Показання до хірургічного лікування виникають при гнійному запаленні та гострому вторинному пієлонефриті. При вторинному пієлонефриті основною метою операції є дренування сечі. Цього можна досягти шляхом встановлення ниркового стенту або черезшкірної нефростомії.

Що викликає гострий пієлонефрит?

Лікарі вважають, що основна причина – ослаблення імунітету – загального та специфічного імунітету, який відповідає за захист конкретних органів від хвороботворних бактерій. Застуда може спровокувати бактеріальне запалення, якщо в ослабленому організмі є передумови активного зростання патогенної флори.

Як дізнатися чи є у вас пієлонефрит?

Пієлонефрит — це інфекційне запалення нирок та їх збірної системи. Самостійно діагностувати пієлонефрит без консультації лікаря досить складно, оскільки симптоми можуть бути різними та не завжди явними. Однак, якщо у вас є підозри на пієлонефр іт, важливо звернутися до лікаря для отримання професійної консультації та діагностики.

Симптоми пієлонефриту можуть включати:

1. Біль у попереку чи боці.
2. Висока температура тіла.
3. Озноб та лихоманка.
4. Часте сечовипускання.
5. Біль чи печіння при сечовипусканні.
6. Темна, каламутна сеча.
7. Відчуття загальної слабкості та втоми.

Для точного визначення наявності пієлонефриту лікар може призначити потрібні діагностичні процедури.

Біль може поширитися на пах і стегна і стати нестерпним, температура тіла може підвищитися до 39-40 ° С, нудота та блювання не купіруються.

Сильний біль як така є вкрай небезпечним симптомом. Тому слід негайно викликати швидку допомогу. До її приходу по можливості не приймати анальгетики, щоб не вплинути на клінічні прояви, і в жодному разі не застосовувати тепло, щоб не збільшити запалення.

У деяких пацієнтів спостерігаються інші симптоми. Процес сечовипускання стає більш частим і болючим, сеча набуває неприємного різкого запаху, каламутніє, іноді в ній з’являється видимий осад.