Хронічний гастрит: причини захворювання, лікування, дієта у стадії загострення, що пропонується в будинках для літніх “Пансіонат UA”

Хронічний гастрит (ХГ) — рецидивуюче, тривало існуюче запалення слизової оболонки шлунка, що протікає з її структурною перебудовою, що призводить до атрофії, порушення харчування та дисплазії. В результаті цих змін виникають секреторні функції соляної кислоти та пепсину (травних ферментів), а також змінюється перистальтика та синтез шлунково-кишкових гормонів.

У наших будинках для людей похилого віку «ПансіонатUA» ми дотримуємося рекомендацій гастроентерологів та пропонуємо нашим постояльцям чотири різноманітні дієти «Стіл 1-4», які розроблені при загостренні гастриту і якщо літня людина страждає на хронічну форму цього захворювання.

Хронічний гастрит

За даними низки авторів, поширеність ХГ серед дорослого населення становить 80-85%. За всіх форм гастриту домінує Helicobacter pylori — асоційований ХГ, становлячи 85-90% усіх форм ХГ. Захворюваність на Helicobacter pylori серед дорослого населення нашої країни досягає 80%.

Найрідкісніша форма ХГЛ — аутоімунний гастрит (втричі частіше зустрічається у жінок). Він заснований на виробленні антитіл парієтальних клітин (які виробляють травні ферменти) та внутрішнього фактора Касла (ферменту, який перетворює неактивний B12 на активний B12).

Причини хронічного гастриту

Всі причини гастриту можна розділити на дві основні категорії: фактори, що привертають увагу, і причинні. До сприятливих факторів (що створює несприятливий фон і високий ризик розвитку ХГ) відносяться:

• похибки в харчуванні (пов’язані з нерегулярним та неправильним харчуванням);
• куріння;
• генетична схильність;
• ожиріння.

Зовнішні причини хронічного гастриту:

1. Інфекція Helicobacter pylori (інфекція HP);
2. Поразка слизової оболонки шлунка лікарськими засобами (окрема проблема – НПЗП-гастрит);
3. Радіаційне ураження слизових оболонок;
4. Інфекції, крім HP;
5. Алкогольний гастрит.

Внутрішні патогенні фактори хронічного гастриту:

• зворотний відтік жовчі (рефлюкс);
• хронічна гіпоксія (недолік кисню);
• аутоімунні процеси;
• метаболічні захворювання;
• ендокринна дисфункція.

Сприятливі фактори призводять до виникнення та/або загострення хронічного гепатиту під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів.

Загострення хронічного гастриту

Отже, в основі ХГ лежить не тільки запальний процес, а й метаболічні порушення, дисплазія, гіпотрофія та атрофічні процеси слизової оболонки шлунка, що призводять зрештою до органної недостатності. Якщо ви помітили такі симптоми, зверніться до лікаря. Не займайтеся самолікуванням – це шкідливо для здоров’я!

Симптоми хронічного гастриту

Неспецифічні симптоми хронічного гастриту можна поділити на такі групи:

• больовий синдром;
• синдром шлунково-кишкової диспепсії (диспепсія);
• загальний дискомфорт.

Больові синдроми нерідко грають домінуючу роль клінічних проявах захворювання. Найчастіше біль змушував пацієнтів звертатися по допомогу до лікарів.

Де болить гастрит

У більшості випадків біль локалізується у верхніх відділах живота (область, що відповідає проекції шлунка на передню черевну стінку) та рідше в інших відділах живота.

Ознака хронічного гастриту з недостатньою секрецією — біль одразу після їжі. Ознака хронічного гастриту з підвищеною секрецією — біль через 1-1,5 години після їди.

Синдром шлунково-кишкової диспепсії характеризується порушенням перетравлення їжі та супроводжується такими симптомами:

• зниження апетиту;
• печія;
• нудота;
• гикавка;
• блювання;
• дискомфорт у животі після їжі.

У разі простих форм ХГЛ порушення загального стану організму суттєво не змінюється. У міру наростання ступеня запальних змін слизової оболонки шлунка вона нерідко руйнується. Можна спостерігати:

• зниження ваги;
• порушення вітамінного обміну (вітаміни групи В, аскорбінова кислота);
• непереносимість деяких продуктів харчування тощо.

Зазвичай у цьому беруть участь печінка, підшлункова залоза і кишечник. Відхилення нейропсихологічної сфері можуть виникнути при тривалому хронічному гепатиті.

У цілому нині клінічні прояви ХГЛ залежить від характеру порушення шлункової секреції і моторного спорожнення. Спочатку захворювання тривалий час не має симптомів. Зазвичай спочатку з’являється больовий синдром, а потім у міру прогресування змін слизової оболонки шлунка розвивається диспепсичний синдром і загальний дискомфорт. У клінічній картині може переважати будь-який із перерахованих вище синдромів.

Хронічний та гострий гастрит: небезпека захворювання

Якщо не лікувати симптоми захворювання, ХГЛ прогресуватиме і зміни слизової оболонки стануть незворотними (атрофія та/або дисплазія). На останніх стадіях захворювання може розвинутись рак шлунка.

Патогенез хронічного гастриту

Патогенез ХГЛ заснований на запаленні слизової оболонки, що веде до її структурної перебудови. За наявності сприятливих факторів та вплив зовнішніх або внутрішніх факторів починається процес тривалого запалення.

Хронічне запалення є запальним інфільтратом округлих клітин на основі нейтрофілів (різновидів лейкоцитів) та інших клітин імунної системи в слизовій оболонці шлунка. Внаслідок тривалої запальної реакції перебудова структури слизової оболонки шлунка та розвиток у ній регенеративних процесів (порушення регенерації) ініціюють процеси, які надалі переходять у дистрофію та атрофію. Зрештою, це призводить до порушення функції шлунка, що виявляється олігохлоргідрією або ахлоргідрією (зниженням або відсутністю соляної кислоти в шлунковому соку) та ахлоргідрією.

В даний час провідну роль у виникненні ХГ грає НР-інфекція (гастрит типу В). Патогенез шлункового впливу цього збудника добре ілюструється каскадом Корреа, суть якого полягає у змінах тканини слизової оболонки шлунка, спричинених хронічною інфекцією Helicobacter pylori.

Хронічна інфекція Helicobacter pylori

Ця реорганізація слизової оболонки продовжує призводити до атрофії, кишкової метаплазії та дисплазії, що призводить до раку шлунка. Виникнення атрофії шлунка є ключовим етапом трансформації ХГЛ у рак шлунка.

Другий за поширеністю тип — лікарський гастрит (тип С). При цьому виді гастриту найбільш вивчено вплив нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ) на шлунок. Вони не викликають прямого корозійного впливу, як кислоти (соляна кислота в десятки разів агресивніша). Патогенез їхньої дії на слизову оболонку шлунка заснований на блокаді циклооксигенази (ізоформ ЦОГ-1 та ЦОГ-2). При блокуванні ЦОГ-1 інгібується синтез простагландинів (Е2 та I2), забезпечуючи тим самим якість та міцність слизового бар’єру (бікарбонатного шару слизу), захищаючи слизову оболонку від соляної кислоти та пепсину. Отже, тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів призведе до витончення захисного шару слизу та посилення інвазивного впливу соляної кислоти на слизову оболонку шлунка, що призведе до хронічного запалення.

Аутоімунний гастрит

Найрідкісніша форма ХГЛ — аутоімунний атрофічний гастрит (гастрит типу А). На сьогодні його причина невідома. Він заснований на тому, що імунні клітини продукують антитіла (що синтезують соляну кислоту) та внутрішній фактор Касла (що бере участь у всмоктуванні заліза в кишечнику) проти парієтальних клітин слизової оболонки. В результаті виникають запальні зміни, що призводять дуже рано до атрофії та ахлоргідрії, що часто поєднується з анемією Аддісона-Білмера.

До якого лікаря звернутися при гастриті

Для діагностики хронічного гастриту необхідно звернутися до лікаря-терапевта/педіатра або гастроентеролога. Ваш лікар напише інструкції з ендоскопії (езофагогастродуоденоскопії) та інших видів досліджень для встановлення діагнозу.

Діагностика хронічного гастриту

Діагностика хронічного гепатиту ґрунтується на інструментальних та лабораторних методах дослідження, збиранні анамнезу захворювання, виявленні факторів ризику.

 «Золотим стандартом» діагностики є ендоскопія шлунка та вимір кислотності (ендоскопічний топографічний вимір pH), біопсія для морфологічного аналізу та виявлення інфекції Helicobacter pylori. Діагностичний збіг результатів ендоскопічного та морфологічного дослідження не перевищує 70%. Це демонструє кореляцію між біопсійним матеріалом, зібраним при кожній ендоскопії, та підозрою на гастрит.

Як перевіритись на гастрит

Фарбування слизової оболонки метиленовим синім підвищує діагностичну цінність ендоскопії (забарвлює у синій колір ділянки кишкової метаплазії та пухлинного росту).

Як доповнення за допомогою рентгеноскопії шлунка можна оцінити мікрорельєф слизової оболонки та рухову функцію. Можуть бути виявлені виразкові дефекти та ракові зміни.

Кислотність можна виміряти за допомогою ендоскопії (топографічне вимірювання pH), а її добові коливання можна виміряти, помістивши у шлунок спеціальний назальний зонд (щоденний моніторинг pH). Отримані дані відбивають ступінь продукції соляної кислоти і можуть опосередковано вказувати на процес атрофії слизової оболонки шлунка. Про моторну спорожнюючу функцію шлунка судять за результатами електрогастрограми.

УЗД черевної порожнини, біохімія крові, клінічні аналізи крові та інші дані є допоміжними та корисними для диференціальної діагностики складних випадків.

Лікування хронічного гастриту

В основі терапії ХГЛ лежить повне або часткове усунення факторів «атаки» на слизову оболонку шлунка, що дозволяє їй відновитися. Лікування загострень починають з дотримання щадної дієти (дієти, що зберігає механічні та хімічні речовини) – за Певзнер, дієти № 1 і 2.

Які пігулки треба пити при гастриті?

Дія препарату спрямовано зниження синтезу соляно й кислоти, підвищення захисних властивостей бікарбонатного шару слизу та регенерацію слизової оболонки. Використовуються такі групи препаратів:

Інгібітори протонної помпи (ІПП): омепразол, пантопразол, рабепразол, лансопразол, езомепразол. Механізм дії ґрунтується на зменшенні синтезу соляної кислоти за допомогою протонного насоса. Ефективно знижує вироблення соляної кислоти і викликає звикання.

Блокатори Н2-гістамінових рецепторів: циметидин, ранітидин, фамотидин, нізатидин, роксатидин. Механізм дії полягає в блокуванні впливу гістаміну на парієтальний шар та парієтальні клітини, внаслідок чого знижується вироблення пепсину та соляної кислоти. Вони збільшують утворення простагландинів, посилюють захист слизової оболонки та стимулюють регенеративні процеси. Тривале вживання може призвести до залежності, що вимагає доз, що постійно збільшуються.

Цитопротектори: препарати вісмуту (субнітрат вісмуту, дицитрат вісмуту, субнітрат вісмуту), сукральфат (алюмінієва сіль сахарози октасульфату), мізопростол (синтетичний простагландин).

Антимікробні препарати для ерадикації Helicobacter pylori завжди використовують комбінацію двох-трьох препаратів (напівсинтетичні пеніциліни, макроліди, тетрацикліни, похідні нітроімідазолу).

Прокінетичні препарати: метоклопрамід, домперидон, ітоприду гідрохлорид, тримебутин – зменшують частоту рефлюксу жовчі.

Спазмолітики: дротаверин, скополаміну бутилбромід, мебеверин – купірують спазматичний больовий синдром.

При атрофічному гастриті та ахлоргідрії застосовують замісну терапію ферментами та препаратами шлункового соку.

Інші препарати застосовують для лікування супутніх захворювань чи ускладнень хронічного гепатиту.

Що найкраще допомагає при гастриті

Лікування гастриту залежить від його типу (гострий чи хронічний), причини та тяжкості. Ось кілька спільних порад.

Зміна дієти: Відмова від гострої, кислої, жирної та пряної їжі. Переважно вживати м’яку, нежирну їжу, таку як каші, парові овочі, м’які фрукти. Також корисно їсти частіше, але невеликими порціями.

Уникнення подразників: Відмова від куріння, вживання алкоголю, кофеїну та інших подразнюючих речовин.

Лікування стресу: Оскільки стрес може посилити симптоми гастриту, методи релаксації та зниження стресу, такі як йога або медитація, можуть бути корисними.

Лікування: Лікар може призначити препарати для зниження кислотності шлунка або протизапальні препарати.

Пробіотики: Вони можуть допомогти відновити здорову бактеріальну флору у шлунку та кишечнику.

Уникнення спровокованих факторів: Наприклад, якщо у вас гастрит через інфекцію Helicobacter pylori, вам може знадобитися курс антибіотиків.

Однак, перш ніж вживати будь-яких заходів, важливо проконсультуватися з лікарем для точного діагнозу та призначення лікування.

Як позбутися гастриту в домашніх умовах: народні засоби лікування гастриту

Також можна використовувати допоміжне лікування: трави та шлункові настої на основі лікарських рослин, таких як листя подорожника, корінь оману, материнки, полину, деревію, оману та інших лікарських рослин. Тепла слабогазована та мінералізована мінеральна вода з розрахунку 3 мл на 1 кг маси тіла за 60 хвилин до їди. Для цього використовують Єсентуки №4 або №17, Боржомі, Нарзан чи Нафтусю.

Дієта при гастриті

Під час нападу хронічного гастриту дієта має бути легкою, вираженою переважно овочевими пюре. У будинку для людей похилого віку «Пансіонат UA» у Києві ми дотримуємося суворих правил готування та подачі страв. Дієтологи та терапевти призначають нашим постояльцям рекомендований раціон, наші кухарі щодня готують свіжі порції. Раціон у пансіонаті ґрунтується на наступних принципах.

1. Підбір продуктів з урахуванням вмісту сирої клітковини та тривалості перебування різних продуктів у шлунку. Також за допомогою кулінарної обробки продукту (гасіння, приготування на пару, подрібнення продуктів у пюре).
2. Збалансований склад жирів (рослинного походження) та білків (тварини джерела – сир, яйця, відварене м’ясо та риба).
3. Оптимальна температура страви 30-40°С.
4. Прийом їжі 5-8 разів на день.

Ми уникаємо використання продуктів, які збільшують вироблення соляної кислоти у шлунку. Такі як: солоні приправи, густе м’ясо, рибний або овочевий суп, м’який темний хліб, випічка, газовані напої, міцний чай, кава.

Рекомендуємо продукти, що помірно стимулюють вироблення соляної кислоти: відварене м’ясо, риба, більшість ягід і фруктів, а також продукти, що м’яко стимулюють вироблення соляної кислоти: яйця некруто, біле печиво або сухий хліб (з борошна вищого гатунку), крупи, солодкі фрукти та овочі .

Меню при гастриті в будинку для людей похилого віку «Пансіонат UA»

При дієті на основі протертих продуктів в асортимент страв входять:

1. Сир неферментований, м’який нежирний сир, протертий;
2. Готові овочеві супи-пюре (крім щей та борщів), овочеві та круп’яні супи, молочно-круп’яні супи з вермішеллю або рубаними макаронами;
3. Варені пюре та з овочів – кабачки, цвітна та брюссельська капуста, помідори, морква, буряк (крім капусти, ріпи, редиски, редиски та квасолі, багатих рослинною клітковиною та ефірними маслами);
4. Стиглі фрукти та солодкі ягоди (після термічної обробки);
5. цукати та пюре із сухофруктів;
6. Сухий пшеничний хліб.

Страви готують на пару, варять, відварюють до м’якості, роблять пюре, подрібнюють та подають у гарячому вигляді.

У період ремісії рекомендується дотримуватись основних принципів здорового харчування. Сюди не відносяться міцні м’ясні та рибні супи, грибні супи, прянощі, гострі страви, мариновані та копчені продукти, що мають подразнюючу дію на слизові оболонки та підвищують утворення соляної кислоти в шлунку. Обмежуємо випічку, пироги, млинці, каву, мінеральну воду та напої, що містять велику кількість вуглекислого газу.

Наші адреси у Києві

Будинок для людей похилого віку Пансіонат UA Київ спеціалізується на догляді, оздоровленні та реабілітації людей похилого віку та за лежачими хворими. Також ми надаємо послуги медичного транспортування Україною та за кордоном, пишіть нам на електронну пошту або телефонуйте.

+38 (063) 669 70 90

+38 (098) 886 64 69

pansionuk@gmail.com

Пансіонат для людей похилого віку «Пансіонат UA»: м. Київ, вул. Сирецько-Садова, 65

Будинок для людей похилого віку «Пансіонат UA»: м. Київ, вул. Фрометівська, 2

Звертайтесь цілодобово!